зміст:
Джерела, що регулюють розірвання шлюбу
Позасудовий порядок припинення шлюбу
Судовий порядок розлучення
Розлучення з громадянином іншої держави
Відносини між подружжям регулюються Сімейним кодексом України та іншими законами і підзаконними нормативними актами. У цих джерелах чітко визначено також порядок припинення шлюбних відносин.
Регулювання розірвання шлюбу
Процес припинення шлюбу врегульовано такими нормативно-правовими актами:
- Сімейний Кодекс України;
- Цивільний Кодекс України;
- Цивільний процесуальний кодекс України;
- Закон «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»;
- Закон «Про міжнародне приватне право» та ін.
Шлюб розривається на основі спільного волевиявлення обох з подружжя або одного із них. Українське законодавство передбачає судовий та позасудовий порядок припинення шлюбних відносин.
[Pullquote] «У нещасної сім’ї розлучення буде більш моральним, ніж нерозривні шлюбні відносини. Можливі упущення в законодавстві повинні заповнюватися законом совісті ». [/ Pullquote]
Позасудовий порядок припинення шлюбу
Розлучитися в органі РАЦС можливо, тільки якщо немає дітей і обидва з подружжя не проти припинити шлюбні відносини. Через місяць після оформлення заяви вони отримують свідоцтво про розірвання шлюбу. Даний варіант розлучення найпростіший, він можливий, навіть якщо між чоловіком і дружиною є розбіжності з приводу майна.
Всі спори майнового або немайнового характеру вирішуються в суді на основі позову зацікавленої особи, незалежно від того, чи відбувалося розлучення або ще немає.
Судовий порядок розлучення
Якщо у пари є діти, або якщо чоловік або дружина не погоджується розлучитися, залишається лише варіант розірвання шлюбу в суді.
Порядок розлучення через суд:
- окреме провадження (на основі поданої заяви);
- позовне провадження (на основі позову).
Окреме провадження застосовується до пар, які прийняли спільне рішення розлучитися і мають неповнолітніх дітей. Відмітна риса такого виробництва – згода обох на розлучення. Крім заяви, подружжя повинне надати нотаріально завірений договір, в якому зазначено, з ким залишаються діти і як буде брати участь в опіці про них (в першу чергу матеріальної) батько, який не буде жити з дітьми. Рішення про розлучення буде прийнято через місяць.
Суд не загострює увагу на причини розлучення і не намагається помирити пару. Основне завдання його – захист прав та інтересів як дітей, так і їхніх батьків.
Позовна заява застосовується, якщо чоловік (дружина) не згоден розлучатися. Закон встановлює виняток, згідно якого чоловік не може розлучитися, якщо дружина вагітна або після народження дитини не пройшов 1 рік.
Подаючи позов про розірвання шлюбу, позивач може заявити також другорядні вимоги. Наприклад, про призначення аліментів, про поділ спільного майна, про вибір місця проживання дітей, про зобов’язання відповідно до шлюбного контракту й ін.
Основний Сімейний Закон (ст 111 СК України, http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14) передбачає заходи, що застосовуються судом для примирення пари, проте не дає визначення даних заходів. У ЦПК України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15) ми знаходимо конкретизацію даного положення. Суд може призупинити процес і надати подружжю час для їх можливого примирення в межах 6-ти місяців. Таким чином, діяльність, спрямована на збереження сім’ї, полягає у відстроченні прийняття рішення. На практиці це лише створює незручності, так як практично завжди рішення чоловіка (дружини) про розлучення прийнято остаточно.
Якщо суд переконається в тому, що продовження спільного проживання пари лише заважає реалізації прав і інтересів будь-кого з них або їхніх дітей, він приймає рішення про розлучення.
Суд пересилає прийняте рішення до органу реєстрації актів цивільного стану, щоб зареєструвати розлучення в державному реєстрі.
Розлучення з громадянином іншої країни
Це найскладніший вид розлучення. Закон «Про міжнародне приватне право» говорить, що припинення шлюбних правовідносин і його наслідки регулюються загальним приватним законом для подружжя (закон держави, громадянство якої вони мають).
Якщо чоловік і дружина – громадяни різних держав, розлучитися в Україні вони можуть за умови, що пара разом проживала на її території, а один з них до цих пір тут живе. Розлучення з іноземцем – справа тривала і заплутана. Головною умовою отримання розлучення є відсутність майнових розбіжностей і претензій, а також письмову згоду іноземного громадянина. Фізична присутність іноземця в судовому засіданні не обов’язково, а його згоду на розлучення потрібно офіційно переводити і завіряти нотаріально.
Таким чином, закони, що регулюють процес припинення шлюбних правовідносин, передбачають величезну кількість всіляких деталей. Це затягує і ускладнює ситуацію. Для того, щоб розлучитися максимально швидко і по можливості вигідно, бажано звернутися до адвоката по сімейних спорах.
