38 (073) 153 63 23 10:00 - 17:00

Прийняття спадщини

Працюємо через систему "Електронний суд", економлячи Ваші гроші та час

Подаємо заяву про розлучення в день Вашого звернення до нас

Зміст:
Вступ у спадок за законом та черговість спадкування
Обов’язкова частка у спадщині
Спадкування за заповітом
Автоматичний вступ у спадщину в Україні
Як успадковують у разі цивільного шлюбу
Спадкова трансмісія та спадкування за правом представлення
Чи можна змінити черговість?
Терміни вступу у спадкові права
Що робити, якщо пропустили строк?
Оформлення спадщини
Документи, необхідні для оформлення спадщини
Податки під час оформлення спадщини
Податки при оформленні спадщини
Податкова ставка на спадщину в Україні
Відмова від спадщини

Спадковий процес передбачає перехід прав та обов’язків спадкодавця до спадкоємців, які мають право прийняти належні права або відмовитися. Спадкоємці визначаються на основі сімейних, близьких родинних взаємин. Вступ у спадок і оформлення отриманих прав має безліч нюансів.

Вступ у спадщину за законом і черговість спадкування

Якщо немає спадкоємців за заповітом, залишене покійним майно успадкують спадкоємці за законом. Це можливо не тільки якщо немає заповіту, а й у разі визнання судом недійсності заповіту, або відмови зазначеної в ньому особи прийняти спадщину.

Довідатися про те, чи будете ви спадкоємцем померлої близької людини, можна з двох джерел. Це заповіт і Цивільний кодекс. Це означає, що є 2 види спадкоємців: за заповітом і за законом.

.

Українське законодавство визначило черговість вступу в спадщину. Згідно з існуючим порядком, якщо присутній спадкоємець першої черги, наступні за ним не мають права розраховувати на отримання спадщини.

Цивільний кодекс (ЦК) України встановлює 5 черг осіб, які успадковують за законом:

  1. Батьки і чоловік, що залишився в живих (за умови офіційної реєстрації шлюбу), і діти, незалежно від того, народжені вони в офіційно зареєстрованому шлюбі чи поза шлюбом (або від минулого шлюбу). До першої черги входять також не рідні діти (які були усиновлені).
  2. Брати і сестри, дід і баба, онуки.
  3. Рідні тітки і дядьки, племінники.
  4. Особи, які живуть разом (як одна сім’я) зі спадкодавцем останні 5 і більше років до смерті покійного.
  5. Далекі родичі до 6-го коліна – внучаті племінниці, двоюрідні онуки. У 5-ту чергу входять також особи, яких померлий утримував 5 і більше років, які не є покійному родичами.

Наявність кількох черг зазвичай викликає у спадкоємців труднощі і питання, як вступити у спадок. Представники кожної черги закликають до вступу в спадщину разом. Вони ділять успадковані об’єкти між собою.

Обов’язкова частка у спадщині

Законодавство закріплює категорію осіб, яким належить обов’язкова частка залишеного у спадок майна.

Це ті люди, які не здатні подбати про себе самостійно:

  • непрацездатні вдова покійного (вдівець);
  • батьки, які втратили працездатність;
  • син або дочка померлого, які не досягли повноліття або непрацездатні.

У разі існування заповіту, цим особам належить 50% частки, яку б отримав кожен з них, якби успадковував за законом. Слід мати на увазі, що величину одержуваної частки суд має право зменшити, з урахуванням відносин, що склалися між ними та спадкодавцем.

Спадкування за заповітом

У заповіті містяться вказівки померлого про те, як розпорядитися залишеним майном. Вступити в право спадкування за заповітом означає підпорядкування спадкоємців останній волі близької людини, і отримання прав і обов’язків відповідно до вказівок заповідача.

Автор заповіту має право зробити спадкоємцем:

  1. Фізична особа. Наявність родинних зв’язків для заповіту не важлива. Майно можливо заповісти родичам, друзям, знайомим. Успадковувати має право також дитина, зачата за життя заповідача, але народжена після смерті.
  2. Юридична особа. Успадкувати мають право: підприємства, організації, фонди, музеї.
  3. Держава, місцеве самоврядування.

Заповіт може позбавити спадкоємців за законом права на отримання спадкового майна. Виняток становлять особи, які мають право на обов’язкову частку.

Заповіт може охоплювати всі майнові об’єкти, що належали покійному, або тільки частину. Частина, що залишилася, про яку заповідач не залишив вказівок, підлягає успадкуванню за законом.

Автоматичний вступ у спадщину в Україні

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановила автоматичний вступ у спадщину. Спадкоємець, який жив зі спадкодавцем до відходу з життя останнього, автоматично отримує спадкове майно. Тобто той, хто проживає разом з померлим, вважається таким, що прийняв конкретний об’єкт, і не зобов’язаний приходити в нотаріальну контору в існуючий строк (півроку) для написання заяви про згоду прийняти та оформити спадщину.

Якщо близька людина покійного не згодна прийняти належне спадкове майно, необхідно скласти заяву про відмову протягом 6 місяців (ст. 1270 і 1273 ЦК).

Як успадковують при цивільному шлюбі

Ст. 1264 ЦК визначає право вступу у спадщину представників 4-ї черги, які жили однією сім’єю з померлим останні 5 і більше років до смерті. На основі цієї норми, подружжя, яке пережило іншого, має право вступити в спадкування навіть без офіційної реєстрації шлюбного союзу. Для оформлення спадщини у 2019 році цивільному подружжю необхідно довести наявність близьких стосунків і факт проживання спільно з покійним (як одна сім’я) у судовому порядку.

Доказами будуть:

  • прописка за адресою померлого;
  • наявність спільних дітей;
  • показання свідків сусідів і родичів про те, що пара спільно вела господарство;
  • чеки, виписки з банківських рахунків, квитки та інші підтвердження спільного проживання.

На підставі ст. 21 Сімейного кодексу України, спільне проживання сімейної пари без офіційної реєстрації шлюбних відносин не породжує виникнення прав та обов’язків, притаманних подружжю, і відповідно права вступати в спадкування.

Цивільний чоловік, який залишився, не має права розраховувати на прийняття майна померлого, що залишилося, яке належить спадкоємцям 1-ї черги. Тому якщо в покійного чоловіка залишилися близькі родичі, цивільному чоловікові (дружині) немає сенсу подавати до суду позов про визнання права успадковувати в порядку 4-ї черги.

Спадкова трансмісія та спадкування за правом представлення

Іноді спадкоємець залишає цей світ раніше за спадкодавця, або в один час із ним. У подібних випадках українське законодавство встановлює право представлення і спадкову трансмісію.

У разі, коли спадкоємець помер раніше за спадкодавця, майно успадкують його спадкоємці. Закон визначає коло осіб, які успадковують. Це право представлення.

Спадкова трансмісія відбувається у разі смерті спадкоємця відразу після відкриття спадщини, якщо він ще не прийняв належну йому частину. Ця частка перейде до його спадкоємців, які приймуть належні об’єкти до закінчення строку, що залишився. Однак якщо строк, що залишився, становить менше ніж 3 місяці, його продовжать на 3 місяці для вступу в спадщину.

Якщо спадкоємець загинув після прийняття спадщини (складання заяви або автоматичного прийняття), але до дня, коли права будуть оформлені в нотаріуса, трансмісія не виникне, оскільки право на об’єкт уже належить померлій особі.

Чи можна змінити черговість?

Законодавство дає можливість змінити черговість вступу у спадкові права. Про це спадкоємці домовляються між собою, укладають відповідний договір, який посвідчують у нотаріуса.

Існує інша можливість змінити черговість вступу в спадщину. Людина, яка належить до наступної черги за наявності представників попередньої, доводить у суді, що вона тривалий час опікувалася та утримувала померлого, який не міг про себе подбати через важке захворювання, старість або каліцтво.

За наявності переконливих і достатніх доказів суд ухвалить рішення, яке надасть конкретній особі право вступити у спадкові права нарівні з попередньою чергою. У подібній ситуації бажано звернутися за допомогою до досвідченого адвоката. Юрист знайде відповідні докази, складе документи і супроводить справу в суді, а головне – не допустить виходу ситуації з-під контролю.

Строки вступу у спадкові права

Днем відкриття спадщини стає день, коли спадкодавець помер. Якщо день смерті не відомий через збіг обставин, спадщину відкривають у день, який зазначений у судовому рішенні про визнання родича померлим.

З цього дня у спадкоємців є півроку для заяви про права або відмови вступити у спадкування. За цей період нотаріусом визначається кількість спадкоємців.

У ситуації, коли право на прийняття конкретною особою та оформлення спадщини залежить від рішення представника попередньої черги (не погодиться прийняти залишене майно або буде усунутий), закон додатково надає йому 3 місяці для того, щоб вступити в права з моменту їх виникнення.

Помилкою буде не вжити жодних дій після того, як родич пішов із життя. Заявляти про права слід не пізніше 6 місяців.

Що робити, якщо пропустили термін?

Близькі покійного, які проґавили існуючий термін, зможуть прийняти належну їм частину, якщо інші спадкоємці (які вже прийняли спадщину), не проти цього і письмово надають згоду.

Якщо ті, хто вступив у спадкування, не згодні, або їх немає, доведеться звернутися до суду із заявою, в якій просять про встановлення строку додатково. Тому, хто запізнився, потрібно пред’явити суду докази, що підтверджують відсутність інформації про те, що родич пішов із життя, або назвати інші причини, які завадили вчасно заявити про права.

Якщо суддя визнає зазначені причини поважними, судове рішення визначить додатковий строк, щоб родич, який запізнився, вступив у права. У такому разі спадкоємці матимуть у своєму розпорядженні 6 місяців на оформлення спадщини з моменту, коли стало відомо про загибель спадкодавця і його письмової волі (за наявності заповіту).

Однак якщо додатково призначеного строку не вистачило для прийняття належної спадщини, спадкоємець не зможе повторно звертатися до суду за новим строком.

Поновити пропущений строк і допомогти вступити у спадкування Вам допоможе адвокат зі спадщини.

Оформлення спадщини

Місце відкриття спадщини має важливе значення. Загальне правило встановлює, що це остання адреса покійного. За вказаним місцем проживання нотаріус вживає заходів, які спрямовані на охорону майнового об’єкта, та вчиняє інші дії, якщо в цьому виникає необхідність. Після того, як до нотаріальної контори звернулися спадкоємці, нотаріус відкриє спадкову справу.

Дії, вчинені нотаріусом, підлягають оплаті:

  • засвідчення заповіту;
  • складання свідоцтва про право на спадкову масу;
  • складання запису в Спадковому реєстрі;
  • перевірка отриманої інформації про відсутність заповіту;
  • за необхідності – засвідчення перекладу документів іншою мовою тощо.

Після закінчення строку в півроку спадкоємці отримують свідоцтво, що підтверджує право на вступ у спадщину, і вони стають власниками отриманої частки.

Документи, необхідні для оформлення спадщини

Для вступу в спадщину в нотаріальну контору пред’являють пакет документів. Тому заздалегідь потрібно подбати про те, які документи потрібні для оформлення спадщини.

Крім заяви, що підтверджує намір прийняти успадкований об’єкт, нотаріусу надають:

  1. Свідоцтво про смерть. За його відсутності – рішення суду, що визнає спадкодавця померлим.
  2. Довідку про причину смерті.
  3. Заповіт (за наявності).
  4. Оригінал паспорта.
  5. Довідка про присвоєний ідентифікаційний номер.
  6. Документація, яка підтверджує право власності на майнові об’єкти.
  7. Документи, що підтверджують родинні узи. Це свідоцтво про народження і про шлюб, або судове рішення, що встановлює факт спорідненості чи проживання однією сім’єю без укладення шлюбу.

Місце, де буде відкрито спадщину, підтверджують довідкою з місця проживання покійного.

Отримавши пакет документів, нотаріус відкриє спадщину за місцем перебування майна покійного.

Податки під час оформлення спадщини

Закон “Про оподаткування доходів фізичних осіб” встановлює податок, який сплачується при вступі у спадщину, оскільки сутність успадкованого об’єкта – це отримання доходу. Податок на спадщину сплачують резиденти і нерезиденти, на підставі закріплених процентних ставок.

Під час оформлення спадщини у 2019 році, податком обкладається нерухомість, рухоме майно, цінні папери, комерційна власність, банківські вклади, виплати за договором страхування, пенсійні рахунки, ювелірні прикраси, антикваріат і твори мистецтва, права на інтелектуальну власність.

Податкова ставка на спадщину в Україні

Оскільки податок на спадщину віднесено до ПДФО, його розраховують у відсотковому співвідношенні від ціни успадкованих об’єктів. На розмір податкової ставки впливає близькість родинних відносин з померлим.

У 2019 році діють такі ставки (розміри) податку на спадщину:

  1. Нульова ставка. Застосовується до представників 1-ї та 2-ї черги, згідно із Законом “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини”.
  2. 5%. Діє щодо представників решти родичів, а також спадкоємців, які не належать до сім’ї покійного.
  3. 18%. Застосовна для резидентів, які оформляють спадкове майно за кордоном, а також для нерезидентів, які успадкували майно в Україні. Родинні зв’язки не мають значення. Резидент – особа, яка проводить в Україні не менше 183 днів на рік.

Об’єкти, успадковані представниками 1-ї та 2-ї черги, не підлягають експертному оцінюванню. Представники інших черг зобов’язані замовляти послуги експерта з оцінювання успадкованих об’єктів. Таким чином визначається сума податку, яку належить заплатити до бюджету.

Пільгові категорії осіб звільнені від сплати податку при оформленні рухомих об’єктів і нерухомості в 2019 році:

  • інваліди 1-ї групи;
  • діти сироти;
  • діти-інваліди;
  • діти, які позбавлені батьківського піклування.

Однак при оформленні спадщини, яка складається з комерційних об’єктів, акцій, інших цінних паперів, коштів з недержавних фондів, успадковані об’єкти підлягають оподаткуванню.

Відмова від спадщини

Від заповіданого (успадкованого) майнового об’єкта можна відмовитися. Не обов’язково давати пояснення причин такого рішення.

Ст. 1273 ЦК України дає право спадкоємцям заявити спадковий відказ. Для цього в нотаріальну контору подають заяву про відмову. У тих населених пунктах, у яких нотаріус відсутній, цю заяву подають до органу місцевого самоврядування. Документ приймає уповноважена посадова особа. Відмову можливо відкликати, якщо рішення змінилося.

Для складання заяви про спадкову відмову встановлюється аналогічний строк у півроку. Якщо інші заявляють відмову, спадкоємцю, що залишився, дають 3 місяці, протягом яких він приймає рішення про вступ у спадщину. Строк починається з дня відмови попереднього спадкоємця.

Вивільнену після відмови частку розділять інші спадкоємці за заповітом. За відсутності заповіту частка розподіляється між представниками тієї ж черги. Виняток становить ситуація, коли відмова заявляється на користь іншого спадкоємця.

Якщо ви опинилися в ситуації, що ускладнює вступ у права спадкування, пропустили відведений законом строк, конфліктуєте з іншими спадкоємцями, бракує документів, щоб оформити успадковане майно, або діють інші несприятливі обставини, звертайтеся до “Альянсу Сімейних Адвокатів”.

Досвідчені юристи завжди допоможуть і підкажуть, що робити, знайдуть вихід із заплутаних ситуацій, проконсультують і пояснять – чи вигідно буде прийняти той чи інший об’єкт і які труднощі можуть виникнути в майбутньому. Для швидкого отримання консультації звертайтеся до наших адвокатів зручним способом: залиште заявку на нашому сайті, зателефонуйте або напишіть про свою проблему в чат.

Кількість переглядів: 104,109

Отримайте відповіді від адвоката

Україна, Київ, Печерськ, вул. Болсуновська, 13-15
IQ Business Center ("метро Дружби Народів")

Корисні матеріали

Задайте питання у Telegram