На сьогоднішній день проблема ухилення від сплати аліментів стоїть дуже гостро, про це свідчить статистика, а саме: офіційно зареєстровано майже 7 млн судових позовів на стягнення аліментів, а за останні 10 – 15 років кількість жінок, які самі виховують дітей, зросла у 20 разів.
Особливості відмови від аліментів
Обов’язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину передбачено ч. 2 статті 51 Конституції України, відповідно до якої батьки повинні утримувати своїх дітей до їхнього повноліття. Бувають різні життєві обставини, і здебільшого чоловік залишає дружину з неповнолітньою дитиною без матеріальної допомоги і постає питання про стягнення з чоловіка аліментів. Це можна зробити як через суд, так і обійти його, а саме, батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (щодо розміру аліментів, строків їхньої виплати тощо) не повинні порушувати їхні права. При цьому, розмір аліментів визначають за домовленістю між собою, але в жодному разі він не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину, детальніше тут. Договір має бути укладений письмово і підлягає нотаріальному посвідченню. Умови договору повинні визначати розмір, строки, а також порядок виплати та підстави цільового використання аліментів, і не можуть порушувати права дитини, що встановлені Сімейним Кодексом України. У разі невиконання батьком свого обов’язку за договором стягнення аліментів, стягнення здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого припису нотаріуса органу державної виконавчої служби. Але дружина може і відмовитись від аліментів…
Відмова від аліментів
Відмовитися від аліментів з боку чоловіка можна в таких випадках:
- чоловік не сплачує коштів на утримання дитини, а дружина не вимагає виплат через суд (дитина сита, взута, вдягнена та отримує передбачені законом блага). Державні органи не мають підстав втручатися в сімейні відносини;
- дружина і чоловік досягли мирової угоди між собою і відмовляються від сплати аліментів на користь дитини. У цьому випадку до суду подається позовна заява про припинення стягнення аліментів від чоловіка, а також потрібно вказати причину припинення аліментних зобов’язань.
Якщо дружина все-таки наважилася, незважаючи ні на що, відмовитися від аліментних виплат від свого чоловіка, вона повинна розуміти, що все потрібно робити тільки на благо і на користь дитини, а не керуватися внутрішніми амбіціями. Перш за все, потрібно пам’ятати, що наразі розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, може бути з часом змінений. Підставою для зміни розміру аліментів може бути зміна матеріального чи сімейного становища платника або одержувача аліментів, зміна матеріального становища дитини, погіршення або поліпшення здоров’я однієї зі сторін тощо.
А також, якщо батько дитини прострочив сплату аліментів, дружина має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за прострочення сплати аліментів.
Виникнення заборгованості за аліментами не завжди є наслідком неправомірної поведінки платника аліментів. Виходячи з конкретних обставин, що мають істотне значення, суд може повністю або частково звільнити боржника від сплати заборгованості.
Повне або часткове звільнення від сплати заборгованості можливе, якщо вона виникла:
- а) у зв’язку з тяжкою хворобою платника аліментів;
- б) іншою обставиною, що має істотне значення (наприклад, тривала відсутність роботи та іншого доходу).
Є ще один варіант відмови від аліментів чоловіка, а саме, в обмін на нерухомість…
Добровільна відмова від аліментів за нерухомість
Дружина з чоловіком мають право, з дозволу органу опіки та піклування, укласти між собою договір про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо), цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Умовами договору може бути визначено право власності на нерухоме майно як самої дитини, так і того з батьків, з яким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
Укладення такого договору не звільняє батька, який проживає окремо від дитини, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на неї, спричинених певними обставинами. Додаткові витрати на дитину можуть бути пов’язані зі станом її здоров’я (хвороба, потреба в санаторно-курортному лікуванні, оздоровленні, операції тощо). Ці витрати можуть бути спричинені тривалими та тимчасовими обставинами, і, залежно від цього, мати разовий або регулярний характер.
Договір також може бути визнаний недійсним судом на вимогу чоловіка, у разі виключення відомостей про нього як про батька з актового запису про народження дитини, а також договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, у разі його істотного порушення іншою стороною.
